Вознюк Лук'ян Андрійович народився 27 вересня 1928року у с. Остки Рокитнівського району, Рівненської області. Ветеран Великої Вітчизняної війни інвалід III групи. Нагороджений орденом Великої Вітчизняної війни II ступеня. Медалями "За боевьіе заслуги"; "За поведу над Германией в Великой Отечественой войне 1941 -1945г. г."; "25 років Перемоги в Великій Вітчизняній війні"; "ЗО років Перемоги в Великій Вітчизняній війні"; "40 років Перемоги в Великій Вітчизняній війні";"50років Перемоги в Великій Вітчизняній війні"; "Медаль Жукова"; "50років визволення України"; "60років визволення України"; "50років Збройних сил СРСР"; "60років Збройних сил СРСР"; "70років Збройних сил СРСР"; "Захисник Вітчизни"; "Ветеран праці".
1943 рік. Мені було 15 років. Одного разу пішов у ліс за кілочками до ярма для волів і зустрівся з партизанами, які попросили перевести їх, так залишився в партизанському загоні. Батьки, як потім згадували, довго шукали, вирішили, що загинув я. В 1944 році повернувся до сім'ї, батько вже помер. В 1945році працював в охороні воєнкомату.
В сім'ї було 7 дітей, 3 брати - Павло (1942 року забрали в Германію), Григорій, Михайло; 3 сестри Марія, Єфросинія (медсестри), Уляна.
Партизанський загін, з'єднання Іванова, захищали, воювали на Волині, Білорусії, Рівненській області. Після війни працював па цегельному заводі. 1948 році призвали у ряди Радянської Армії. Служив в Харківській, Херсонській, Калінінській областях, Архангельську, Башкирії, Татарії.
1951 році закінчив службу.
1952 році одружився. Працював кіномеханіком у селах Сновидовичі, Обсичі, Будки-Кам'янські, Мушня, Кам'яне. Підводами возили плівки.
З 1959 року працював в клубі в с. Остки кіномеханіком до пенсії.
